четвер, 13 жовтня 2011 р.

Когнітивний дисонанс або гарантійна заміна Kindle

"Любі друзі", як говорив самі знаєте хто, сьогодні хочу вам розказати як я міняв по гарантії розбитий Amazon Kindle. Пристрій був куплений моєму сину, за подаровані йому на день народження гроші. Синуля вирішив "кинути понти" перед однокласниками, носив в школу (хоча він стверджує що брав щоб менше книжок носити, але я то знаю... сам такий був в його віці) де і був успішно розбитий через тиждень. Як все відбулось поняття не маю, можу тільки здогадуватись, не колеться... Але не суть. Буде мати тепер "кірпіч" і науку на майбутнє.
А наша історія починається з цього моменту.
Почухавши "рєпу", поліз в інет читати гарантійні умови і о чудо, Амазон міняє свої пристрої на протязі року і розбитий екран вважається гарантійним випадком. Почитав історії на форумах про гарантійну заміну трохи засмутився, люди писали що Амазон вимагав зателефонувати на американський номер телефону, там запитували серійний номер, номер ордеру, адресу купівлі, останні цифри кредитки і всяке таке. Так як девайс купувався через посередника на американську адресу щоб зекономити на доставці - я поняття не мав про все це. Та й англійська моя ще далека від ідеалу, а усна то взагалі в зародковому стані.
Але теоретично можна було міняти як подарунок. Треба сказати що я першим ділом зареєстрував пристрій на свій амазонівський екаунт, і навіть пробував купувати безкоштовні книжки. Але тепер, коли виникла потреба в заміні, чомусь список пристроїв був порожній, а при спробі зареєструвати виникала помилка що пристрій уже зареєстрований на інший еккаунт. Нічого не понятно, подумав може малий вже перереєстрував... але "партізани" сказали що нічого не знають.

пʼятницю, 19 серпня 2011 р.

Попало на очі, захотілось поділитись.

..Ваше время ограничено, поэтому не тратьте его на жизнь чей-то чужой жизнью. Не попадайте в ловушку догмы, которая говорит жить мыслями других людей. Не позволяйте шуму чужих мнений перебить ваш внутренний голос. И самое важное, имейте храбрость следовать своему сердцу и интуиции. Они каким-то образом уже знают то, кем вы хотите стать на самом деле. Всё остальное вторично.
(С) Стив Джобс

понеділок, 8 серпня 2011 р.

Wild-кантрі 2011


Вчора, 07 серпня, біля села Гущинці, Вінницької області пройшов 6 годинний доброчинний веломарафон ""Wild-кантрі за ради життя". Організатори поставили за мету - допомогу онкохворим дітям. Всі зібрані доброчинні внески підуть на лікування однієї з хворих дітей.  На сайті марафону http://wild-country.blogspot.com/ можна про нього почитати детальніше.

Для мене особисто все це звучить якось трохи пафосно, можливо з віком я став циніком і перестав вірити в різного роду доброчинність... що є те є, але якщо це дійсно комусь допоможе, то чому б ні, хто я такий щоб давати оцінки таким подіям. З одного боку люблю вірити людям, вірю в позитив, в дружбу, у взаємодопомогу, а з іншого - стільки разів вже життє макало мене мордою в гімно... Залишу всі ці пафосні речі на відкуп організаторам і допоки не прочитав ще жодного звіту спробую щось накалякати.

неділю, 24 липня 2011 р.

Він.Вєло.Прогін.2011

Як сказав Бєлий - епік фейл. :-D На 4-му колі прокол. Пацик з яким я їхав попередні 3 кола заїхав на 3-тє місце. Правда кажуть що на останьому колі він добре прискорився... Але в 10-ці я точно йшов, з 45-ти. Цікаво протокол глянути.

Гонка була досить демотивуюча, тому я навіть зрадів що проколовся і є відмазка щоб зійти.

Стартував добре, в перших рядах. На під’йомі повернув в протилежний бік, мені хтось крикнув, але кілька чоловік встигли проскочити... Причому проскочив хтось на гібриді і топталках... це якось не додало бадьорості, але ще вся гонка попереду. На 2-му колі знову в тому ж місці повертаю не туди... та що ж за херня... цього разу розумію це вже пізніше, чоловіка 4, що сиділи на колесі, проскочили. Ямать. Вони встигають вирватись далеченько, самому  наздоганяти під ацькі гірки не під силу. Причому чуваки знову ж таки на топталках, один з багажником... Демотиватор ще той. До спуска добираю цього що в результаті на 3-му місці, на перших колах він в гору їхав погано, зате на спусках рубав що треба, видно траекторії прикатав зарання, їду за ним ввесь спуск. Це кул, значно краще ніж на першому колі. На 3-му колі ми з ним добираємо всіх "цих з багажниками" і обходимо. Навіть не знаю хто там ще попереду, суб’єктивно чоловік 5... Вишу на колесі, намагаюсь зекономити сили на 5-те коло... і тут ловлю укус. Пшшш... приїхав. Сам баран. Треба колеса накачувати нормально. :) Мимо знову проїжджають "чуваки з багажниками"... Розумію що якщо швиденько заклеюсь то приїду не останій, але який в тому сенс... Клеюсь, вертаю на старт. Занавіс.

понеділок, 4 липня 2011 р.

Боярка-24. 2011 едішн.

Ух йопт. Їхали на веломарафон, а потрапили на тріатлон. Наплавались, нанирялись, набігались на рік вперед. Гомна були у всіх природніх отворах байка і байкера. Ось читаю звіт "бумерангів" і розумію що всі відчували те ж саме що і я. Думаю описувати те ж саме по другому кругу не варто. Все як там, окрім різнокольорового поносу :) Краще викладу кілька фото з собою любімим, коли хтось відповідно викладе їх десь.

Мій організм був морально не готовий приймати таку кількість грязьових ванн. "Накривати" почало ще ввечері, добре що мене вклали спати першим, бо мабуть не доїхав би. Відчуваю що імунітет качнуло. Зранку трохи носа заклало. Тепер ніби відпустило. Думаю якби не в четвірці - плюнув би на 3-му колі і забив їхати далі, але не хотілось підводити команду, вони тренувались, на щось розраховували, як я міг кинути. Намагався вичавити з себе що міг.

Результат - 8-ме місце серед 19 четвірок... Не дуже погано, як для мене. На перші місця заїхали реально кіборги.

понеділок, 27 червня 2011 р.

ЛісопарКК 2011

В Вінниці відбулись любительські велоперегони з дисципліни кроскантрі ЛісопарКК 2011.

Навіть не знаю що писати. Збирався на сплав на ці вихідні. Виявилась робоча субота, довелось відмовитись. Вирішив прийняти участь у перегонах, зареєструвався в останій момент, всю суботу лив дощ, але я вирішив всеодно їхати не дивлячись ні на що. Вирішив, що так як не попав на сплав - то тепер компенсую все гонкою, навіть якщо буде гроза і будуть падати дерева.

Нечікувано для себе заїхав на подіум. 2-ге місце в категорії 30+. Цікаво який результат в загальному заліку... бо ж в 30+ їхало всього 5 чоловік. Поки що це загадка, чекаю поки орги викладуть протокол.

Світлини

четвер, 16 червня 2011 р.

ПВД Південними Ґорґанами.

Сходили з сім'єю і родичами в ПВД Карпатами. Маршрут вибирав не довго. Дякувати форуму "Наші Дороги", на якому мені видали кілька варіантів, на одному з яких я й спинився. Спочатку думав повести "команду" десь в бік Славська, туди набагато простіше добиратись, але так як один з учасників виявив бажання їхати власною машиною і взяти нас всіх і речі з собою, то вирішено було йти Ґорґани. Для спрощення добирання з точки фінішу до точки старту (до залишеної автівки) маршрут мав бути: Дора - г.Пірс Дора - Білий Камінь - г.Синячка - хр.Підбуковцем - пер.Пересліп - г.Згар  - плн.Верх Зелениця - г.Синяк - г.Хом'як - шосе між Татаровим і Микуличиним. Я відразу прикинув що в разі потреби варіантів зміни маршруту маса, тому зміни допускались в випадку форсмажору.

середу, 25 травня 2011 р.

Арабатка 2011. Велопохід 1к.с.

Баули зібрані, багажники встановлені (не без пригод, але це тема окремої розмови), час Ч настав, стартуємо на залізничний вокзал де нас уже чекає організатор і керівник походу Сварожич, а також інші учасники з якими ми з Ніною познайомились пізніше.

Проїхатись на велосипеді арабаткою я хотів мабуть ще з осені, але щось сам не наважувався навіть спробувати скласти маршрут. Аж тут доля підкинула новий форум "Наші дороги" і відповідно нові знайомства. Дуже вчасно на цьому форумі збиралась група на два походи на травень, один з яких якраз дуже влучно був Арабатською стрілкою, та ще й позиціонувався як спортивний похід 1-ї категорії складності. Тим краще, в категорійні походи я ще не ходив, але також хотілось би.

середу, 27 квітня 2011 р.

Артист! А хулі... я можу... :-D

Вчора заходжу в ліфт з тьоткою з 8 го поверху.
Вона так дивиться на мене уважно, а потім - "а де Ви, якщо не секрет, працюєте", кажу - "в банку (хотів сказати в цирку, бо воно десь так і є) "Аваль", Райффайзен Банк Аваль" а вона - "ааааа, а я думала Ви якийсь артист"
:-D
повільно сповзаю по стіні ліфта... кажу що одно другому не заважає і вискакую на своєму поверсі.

неділю, 6 лютого 2011 р.

Відкрив велосезон

Сьогодні в честь приведення байка в їздибельний стан і гарної погоди - відкрив велосезон. Кайф.

Отже сезон початий з такими показниками:
ODO: 8190 км
TTM: 450 год

Встановлено:
ланцюг SRAM PC890,
касета SRAM PG850,
передня зірка на 22 зуба,
гідравлічні гальма Shimano SLX,
зроблено ТО вилці.

середу, 26 січня 2011 р.

Життя і працевлаштування ІТ-шника.

Отримав на цьому тижні невелику встряску.Вирішив що треба викласти все це десь і не тримати в собі.

Мова йде про проходження мною співбесіди на вакансію QA в Арісент.

В банку в якому я зараз працюю проходять процеси централізації, штат по трохи скорочують... От восени дійшла черга і до ІТ, запустили проект по міграції наших серверів в Київ в датацентр. Ситуація почала пахнути жареним. Хоч і конкретно для моєї роботи без різниці де той сервак фізично розміщений, але після завершення проекту могли й скоротити кілька чоловік. (Власне думаю це рано чи пізно все ж відбудеться, просто ще до нашого відділу не дійшла черга).

Вирішив я прощупати наш ринок праці на предмет - "а що мене власне чекає", якщо все ж скоротять. Попросив знайомого показати моє резюме на Арісенті. Кілька місяців пробігли непомітно і от неочікувано мені телефонують HR, чи не хочу я пройти співбесіду. Я звичайно хотів.

Треба сказати що ці кілька місяців я не сидів склавши руки, знаючи що на такі фірми потрібен інгліш - займався. Сам. Читав, слухав, дивився фільми. На розмовний англійський це не вплинуло ніяк. Як не вмів так і не вмію, а от читати став набагато краще. Тепер адаптовані книжки для рівня інтермедіейт читаються на ура, практично без словника. І на слух уже якщо і не врубаюсь з першого разу в зміст сказаного, то по крайні мірі англійський спіч уже не виглядає незрозумілою тарабарщиною і після 4-5 прослуховувань я вже можу розказати про що йшла мова. Це ще звичайно мало, писати і особливо розмовляти щось ніяк не вдається. Але все ж.

Співбесіда пройшла, як на мій погляд, не ахті. Я абсолютно не уявляв як проходять співбесіди. Але щось відповідав, розмахував руками, демонстрував генту з компізом на нетбуці :) Одним словом якось відмучив. По анлійськи "ані мєня питалі но я ім нічіво нє сказал".

Думав що все провалив, але наступного дня приходить на е-пошту тестове завдання. О_о Мабуть що в нашій місцевості знайти куашніка з досвідом роботи і нормальним інглішом таки проблема.  Ну що ж. Виділяю на це діло 2 вихідних, читаю максимально що встигаю по тестуванню, оформляю в міру своїх знань англійської те що просили.

Як не дивно я пройшов. Зарплата - така як і очікувалась. (В цифрах називати не буду, це не важливо) Ги. Іду взнавати що мені треба щоб звільнитись.

І от тут мене очікував ВЕЛИЧЕЗНИЙ облом в вигляді процентної ставки по кредиту на іпотеку. В минулому році у мене як у співробітника було 3%, на 2011 прийшло розпорядження підвищити до 5%. Ну я прикинув що якщо навіть мені при звільненні піднімуть % то мабуть до 8%, ну максимум до 10%, а можливо і не будуть переглядати до кінця року. Ага, не тут то було - 13.2% в день звільнення. Ппц.

З таким рОзкладом я втрачаю в зарплаті мінімум 100 доларів, це якщо в банку будуть платити тільки чисту ставку, а так в основному не буває, тому що постійно були то якісь чергування в вихідні, то премія, хоч і не велика... Виходить що реально я втрачаю в районі 200 баксів.

От така історія. Банк сцуко прив'язав до себе міцно, справжнє болото. А якщо банку я стану невигідним - мене можна звільнити, і тоді 13.2%... чим не вигідно, дуже вигідно.

Але тепер хоч знаю що мене чекає в випадку скорочення, і на що можна розраховувати.

З.І. А ще я купив новий тєлєк, ЖК, але про це наступним постом :)